Сайт учителя історії - Українська мова

Історія в школі

Календар подій
Статистика

Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0

Українська мова


 Українська мова. Збірник диктантів
 
(2) Майбутні засновники Києва
 
Три красені, мов три тугих молодих дубки! Такі схожі й такі неоднакові. Ось по праву руку стоїть Кий – найстарший. Надія і гордість усього роду. Високий, ставний, широкоплечий. Засмагле рум`яне обличчя. Одвертий погляд голубих очей, завжди теплих і ласкавих, але в гніві несхитних і твердих, мов кремінь.
 
Посередині – Щек. Він середульший. Ох, цей Щек! Не хлопець, а вогонь! Гарячий, запальний, просто несамовитий! Нікому не змовчить, навіть батькові. Проте який удатний до співу, до музики: заспіває на Росі – відгукнеться на Дніпрі. Краще за нього ніхто не заграє на сопілці. Без нього хлопці й дівчата не розкладають купальських вогнищ, не водять хороводів, не пускають вінків по річці. А зараз він такий сумирний! Схилив покірно гарну кучеряву голову, що полискує свіжою бронзою, опустив додолу очі.
 
Хорив має сімнадцять літ. У припухлих губах – дитяча наївність, а в очах, таких синіх, як весняний ряст, - незбагненний подив, ніби він уперше побачив світ. Однак, незважаючи на молодість, він має дужі й умілі руки: кує залізо й виготовляє серпи.

(4) Київ за князя Ярослава Мудрого

Князь Ярослав Мудрий, який очолив Давньоруську державу після Володимира, дбав дуже про її столицю – Київ.

Було це вже велике місто, що мало понад сто тисяч мешканців. З усіх сторін з`їздилися до Києва свої та чужі люди: чи то купити, чи продати щось, чи за іншою своєю власною або й державною справою, чи до суду, чи до уряду.

Давній город, що стояв на горі, не міг уже помістити під час небезпеки всіх мешканців. Ярослав розширив його втроє й наново укріпив. Довкола йшли високі вали, збудовані з каміння й землі, з дерев`яними й мурованими вежами, з глибоким ровом, що через нього вели мости. До міста можна було увійти з трьох сторін через укріплені ворота. Найславнішими були Золоті ворота з південного заходу, збудовані з каміння та цегли й покриті золотою бляхою.

Серед валів, біля Десятинної церкви, Ярослав поставив нову княжу палату й різні церкви. Найбільшу славу мала велика церква Святої Софії, або Божої Мудрості, з десятьма банями, прикрашеними різьбою, гарними образами з малюнками.


(5) Козацькі чайки

«Поява на морі чотирьох козацьких човнів наводила на Константинополь більший жах, ніж поява чуми», - писав французький посол.

Запорозькі козаки були вправними воїнами не тільки на суходолі, а й на морі. Їхні славнозвісні чайки не боялися ні бурі, ні важких гармат турецьких галер, до яких вони сміливо підходили впритул. Чайки - це бойові човни, видовбані з дерева, з вітрилами й веслами. Зазвичай вони були понад дванадцять метрів завдовжки й п’ять – завширшки. На кожну сідало кілька десятків невтомних веслярів. Розсікаючи воду, чайка летіла, мов на крилах. У ній вміщалося до шістдесяти осіб з усім спорядженням, до якого входило навіть кілька легких гармат.

Якщо козаки бачили в морі турецьку галеру, їхні чайки миттю шикувалися в формі півмісяця, щоб вона не змогла втекти. Наближаючись до ворожого судна,  запорожці вели невпинний прицільний вогонь з рушниць, потім із шаблями в руках видиралися на галеру – і починався рукопашний бій. Тут уже протистояти козакам не міг ніхто.

Із захопленого корабля забирали здобич, дно його прорубували, султанський флот ставав меншим ще на одну галеру.

(6) Історія
Історія однозначно свідчить про те, що найнепохитніші для сучасників певної епохи реалії життя можуть зникати зовсім або переживати неймовірні метаморфози. Так, одні, колись нікому не відомі, міста й країни набувають великого значення й могутності, інші відходять у небуття або ж втрачають свою колишню велич.
 
Скажімо, на початку сімнадцятого століття на карті світу не було такого міста, як Нью-Йорк, що сьогодні є фінансовим центром усього світу. Тільки тисяча шістсот двадцять шостого року голландська компанія заснувала на території племені ірокезів маленьке містечко – майбутній Нью-Йорк. Хто тоді знав про нього? А приблизно в той самий час зійшла нанівець військова й торгова могутність Венеції – блискучої володарки морів, що мала непереможний флот і переповнені золотом банки. Успіх тоді обертався навколо Парижа, Лондона, Амстердама, Відня. Останні два міста не зберегли до наших часів свого тодішнього світового впливу.
 
Сьогодні все тече, усе змінюється так швидко, як ніколи раніше. Однак сучасники не здатні помічати й відповідно оцінювати ці зміни. А от згодом історики майбутнього все оцінять і розкладуть по полицях.


(9) Символ влади й перемоги

Давнішої та поширенішої зброї не знає історія. Булава відома з прадавніх часів у всіх краях і у всіх народів. Вона була  холодною зброєю ще до винайдення списа, меча, лука. Коли ж вогнепальна зброя витіснила булаву, люди перетворили її на символ влади. Той, хто в давнину вправно володів булавою, був справді могутньою людиною, а тому мав право керувати іншими. В Україні, Польщі, Туреччині булава стала символом величі та державної влади.

Гетьманська булава складалася з дерев`яної чи металевої ручки, до якої кріпилася металева куля із золотим або срібним покриттям. Її оздоблювали коштовними каменями.

Хто мріє про булаву, має пам’ятати, що її дають лише гідним. Хто береться за неї, мусить розуміти, що її дуже важко здобути, але ще важче втримати. Здобувши булаву, треба знати, що нею слід користуватися мудро, адже вона здатна творити добро, і зло, будувати й руйнувати, зміцнювати злагоду й сіяти ворожнечу.

Булава зберегла свою прадавню могутність відтоді, як була зброєю, і набула нової сили, коли стала символом влади.

(11) Патріотизм

Що таке патріотизм? Рік у рік, з покоління в покоління точаться суперечки. Який він? Чи існує? Чи справжній?

Для когось патріотизм виявляється в любові до рідної землі, коли повітря, вода, сонце й зірки, що мерехтять над рідною оселею, - неповторні. Лише тут, на Батьківщині, вітер має присмак степу. Лише тут небо таке високе й блакитне, що його не сплутаєш із небом чужої землі.

Для когось патріотизм уособлює рідна хата, усе, до чого змалечку прикипіла душа.

Для всіх утіленням патріотизму є слово, рідна мова, якою розмовляли пращури, у якій міститься код нації, формується думка. Через мову люди усвідомлюють себе народом зі спільною історією та долею.

Для когось патріотизм персоніфікується в людях: знаних співвітчизниках, просто рідних і друзях. Це також патріотизм, бо без розуміння ролі кожної людини не буде ані держави, ані народу.

Однак хоч би там як, невід`ємними складовими патріотизму є віра в себе, у свій народ, вірність Батьківщині. Ознаками патріотизму є також шляхетність, висота духу, розуміння важливості збереження живої історичної пам`яті.


(13) Серце України

Тільки українець може зрозуміти справжню вагу слова «Київ». Київ – це не просто столиця. Київ – це вузол, яким тисячолітня історія зв`язала два континенти – Європу й Азію. Великокняжий престол, володіння якого простяглися на схід до Дону й на захід до Сяну, змагання з Візантією за першість над Чорним морем, походи Святослава Хороброго і, нарешті, монгольські навали – це свідчення того, що, не будь у той час на Дніпрі Києва, не було б на Віслі Кракова, на Влтаві Праги. Під руїнами Києва поховано здобутки лише  того народу, що репрезентував Київ. Під руїнами золотоверхого Києва поховано не тільки вияви матеріальної культури, не лише церкви, замки, а передусім заховано серце цієї землі.

Коли в київських печерах горіли воскові свічки наших Несторів, коли ставала на ноги Києво-Могилянська академія, тоді Київ і його земля знову починали променитися своєрідним сяйвом неповторної культури. Десь у далекому полі дзвеніли шаблі, тупотіли копита коней, але в Києві гули дзвони оновленої Софії, росли заводи й лопотіли вітрильники торговельних кораблів. Серце України б’ється в Києві.